Морський бій. Американці у черговий раз феєрично врятували світ
Рецензії
© Universal Pictures ДЖЕРЕЛО: Youtube.com

Морський бій. Американці у черговий раз феєрично врятували світ

Інтерес до стрічки Пітера Берга "Морський бій" (Battleship) підігрівали кілька чинників - дуже видовищні спецефекти, певна новизна сюжету (американські піхотинці на військових кораблях ще з НЛО не воювали) і дебютна роль у фільмі співачки Ріанни. І ще схожість інопланетних машин з "Трансформерами". Це для любителів теми. Мабуть, режисер також черпав натхнення в іграшках Hasbro.

Сюжет. Скажемо відверто, доволі простий. Вчені вкотре знайшли у Всесвіті планету, схожу з Землею, і послали туди через супутник сигнал, сподіваючись поспілкуватися з неземною цивілізацією. Ну і дочекалися на свою голову. Саме під час військово-морських навчань на Землю падають п'ять об'єктів невідомого походження. Американські та японські морські піхотинці опиняються в електромагнітної пастці і починають щосили стріляти у величезні космічні махіни.



На тлі цього розвивається (якщо можна так назвати) становлення як капітана і рятівника Землі недолугого гуляки Алекса Хоппера (Тейлор Кітч), брата капітана Стоуна Хоппера. Спільними зусиллями, з втратою двох кораблів і брата, Алексу вдається зупинити прибульців і зруйнувати їхні кораблі, він стає бравим піхотинцем і у результаті завойовує прихильність майбутнього тестя - адмірала Шейна.

Що стосується акторської гри - фільм розчарував. Зробивши основний акцент на стрілялках-війнах, Пітер Берг забув про глибокі діалоги і людський фактор. І навіть загибель старшого Хоппера не справила належного враження. Постійні метання по кораблю з розгубленими очима честі герою Кітча теж не роблять.



Від Ріанни на багато і не доводилося розраховувати. Вона натискала кнопочки, копилила свої красиві губки, бігала й іноді стріляла. Акторською грою співачка не те щоб не вразила, а її взагалі не було. Кілька фраз і кокетливих поглядів. Ну в її випадку і так непогано, симпатичне личко у стрічці для різноманітності не завадить.

Спецефекти. Тут похвально. Тут вже Пітер Берг доклав зусиль. Кораблі шалено вибухають, причому як інопланетні, так і військові есмінці. Мало віриться, що американська військова база могла б перемогти високотехнологічну неземну, ну та й годі. Гордість так і проймає, коли 70-річні дідусі в кінці фільму, залучені до порятунку світу, на старенькому кораблі-музеї "Міссурі" бомблять останній космічний корабель з запиленої потужної гармати і добивають його. Символічно напередодні 9-го Травня. Нехай і американці. Наших теж пам'ятаємо.



Інопланетяни у фільмі теж виглядають своєрідно - високі гуманоїди у скафандрах, у яких ящерині очі, чотири пальці і їжакоподібна борідка. А ще вони дуже бояться світла, чим їх, власне, і "взяли на гачок" розумнющі американці. Кумедні такі інопланетяни.

Тому спецефекти дійсно якісні та яскраві - це один з небагатьох плюсів цього блокбастера. Дивитися таке краще у кінотеатрі, звичайно ж.

Загальний план. Ну що ж, в цілому стрічка вийшла непогана. На один раз, але видовищна. Особливо якщо не чіплятися до деталей сюжету. А стрілянина і вибухи під рокові пісеньки AC/DC взагалі йдуть "на ура". На тлі інших подібних фільмів 2012 року цей поки найкращий.


1
2
Система Orphus