Валерій Набільський:
Iнтерв'ю

Валерій Набільський: "Ніхто й ніколи не знає, наскільки хорошим вийшов фільм, поки його не побачить глядач"

Український режисер Валерій Набільський у 2008 році організував студію "Story Pictures". Був постановником музичних відеокліпів, а у 2011 почав працювати у повнометражному кіно у 3D-форматі. Валерій був задіяний у виробництві першого українського фільму жахів у 3D, стрічці "Синевир".


— Валерію, Ви багато працювали у рекламі, перш ніж стали режисером. Що було для Вас переломним моментом, коли Ви вирішили зануритися в режисуру?

— Чесно кажучи, до режисури я готувався вже досить давно, ще з дитинства, у той час я займався в театральній студії. Нам викладали як акторську майстерність, так і основи режисури, ми самі придумували спектаклі, ставили їх і грали ролі, щоправда, театр я так і не полюбив до кінця, залишився вірним кінематографу.

До того моменту, коли я закінчив навчання, і настав час працювати, стало очевидно, що кіновиробництво в нашій країні настільки відстало, що навіть не було у кого вчитися цьому, та й перспектив у цій області не було ніяких. Тому я вирішив почати з того, що було на той час у нас на гідному рівні, — з реклами, а там і до кіно дійду. Ось такі думки були в мене на той момент.

Тоді в рекламі можна було багато чому навчитися, там багато уваги приділялося ідеї, естетичній складовій, деталям, емоційному відгуку. У хорошій рекламі завжди красива картинка і вона викликає у глядача певні емоції, це саме те, що об'єднує хорошу рекламу і хороше кіно, — емоції та естетична складова.

З плином часу реклама перетворилася на відвертий ширвжиток, мало кого стали цікавити свіжі ідеї і креатив, та й якість за останні роки дуже впала. Коли до мене прийшло усвідомлення того, що у цій сфері більше нічого нового для себе я вже не зможу почерпнути, я вирішив, що пора переходити на інший рівень, це й можна назвати тим самим переломним моментом.

— Ви працювали над українським фільмом жахів "Синевир", що можете сказати про цю стрічку?

— Це був дуже цікавий досвід, під час якого я дізнався багато нового і багато чому навчився. Адже "Синевир" — перший український фільм жахів, повністю знятий у 3D, а це вже саме по собі дуже нетипово для українського кіно, тому працювати над ним я почав з великим ентузіазмом. До того ж, моя студія "Story Pictures" робила повний пост-продакшн цього фільму, що для студії теж було цінним досвідом і викликом одночасно — стрічка рясніє безліччю сцен з комп'ютерною графікою. Ми робили комп'ютерну графіку і раніше, але ще жодного разу не робили це в форматі Stereo-3D для великого екрану.

У процесі роботи над стрічкою виявилося, що студія буде брати участь у проекті значно більшу, ніж планувалося спочатку, в результаті обсяг робіт зріс приблизно у десять разів, але ми впоралися. Хоча, часом було відверто важко, були і безсонні ночі, і багато іншого. Наразі студія перша й єдина в Україні, хто створював візуальні ефекти для кіно у 3D-форматі.

— Наскільки нам відомо, фільм вже готовий, але в прокат ще не вийшов. Ви вже бачили сам фільм, задоволені результатом?

— Ви маєте рацію, фільм вже готовий, всі роботи були завершені в листопаді 2012 року. Далі вже робота продюсерів щодо його просування та випуску в прокат на широкі екрани.

Фільм я, звичайно ж, бачив, навіть не знаю скільки разів, але точно багато. З приводу результату дуже складно говорити — до кінця роботи над стрічкою відчуття притупляються, адже ти знаєш кожен кадр до найменших деталей, кожну фразу, просто намагаєшся зробити все якнайкраще, а остаточний вердикт завжди залишається за глядачем.

Взагалі, я вважаю, що бути задоволеним результатом можна бути тільки тоді, коли цим результатом залишився задоволений глядач, адже, як не крути, а кіно ми знімаємо для людей.

Кіно — це дуже тонка матерія, де ніколи і ні в чому не можна бути впевненим на сто відсотків, насправді ніхто й ніколи не знає, наскільки хорошим вийшов фільм, поки його не побачить глядач. Та, якщо судити з точки зору того, що нещодавно фільм взяв головний приз за "найкращий фільм" на Московському міжнародному фестивалі 3D-фільмів, то можна сказати, що якоюсь мірою я задоволений цим результатом, при цьому маючи скептичне ставлення до кінофестивалів. Як я вже говорив раніше, результат буде видно, коли стрічка вийде у широкий прокат, тільки після цього можна буде думати про якесь задоволення.

— Чи плануєте зайнятися ще повнометражними стрічками найближчим часом? Над чим працюєте зараз?

— Звичайно ж, планую, адже це саме те, чим я завжди хотів займатися. Є багато ідей і планів, які обов'язково потрібно реалізувати в найближчому майбутньому. Наразі ми готуємо новий проект, що це буде, поки не можу Вам розповісти, хоча, зізнаюся, дуже хочеться! Можу лише сказати, що зараз освоюю нові технології, які нам дуже скоро знадобляться в роботі.

1
2
Система Orphus